(Низка неканонічних хокку)
* * *
Сіре небо. Сіре місто.
Хочеться втекти від сірих людей.
…А насправді – весна!
* * *
Мокрий асфальт.
Розчинюсь я в цьому дощу
Не знайдуть… Весна. Місто.
* * *
Життя – це сон
Наповнений отрутою
Шкода, що смерті немає…
* * *
Весняне небо.
Але місяць
Такий же сумний…
* * *
Навіщо сльози людські?
Якщо небо плаче
Саме… Дощ...
* * *
В гори піду назавжди.
Нема шляху в Піднебесній.
Стану відлюдником…
(Світлина автора віршів)