Доля - на добро

      
Дехто із себе корчить
Сам не знає кого,
Голови людям і собі морочить,
Не розуміє гріха свого.

Природа поставить на місце
Всіх за його гріхи,
Кожному, в кого в пушку рильце,
Пошле біду, а не тільки страхи.


Кожен отримає по заслузі
За те, що зробив і подумав.
В кого святість й добро були друзі,
Той перспективу роду отримав.

А хто був злий забіяка
В усіх справах й думках,
В того - не життя, а клоака
І рід його весь в реп’яхах.
 
На добро всім доля дається,
Але кожен може міняти її,
Коли щось не так, то завжди ікнеться,
То подумай, зміни, збережи тіло і душу, хоч би свої.
                13.01.15.