Х Х Х
Весло - тупое, но уключина - тупей!
Круть-вЕртя обнкротившимся задом,
Проплаченностью верещить не пельк,
Роззявленою пащей аду.
Таки - вертись! Отходы есть -
ПОРТЫ:
Пішли-зайшли, тихенько, тіті-міті...
Є мердери народу і гвалти,
Є соняшника жертвенне суцвіття
В блакиті неба, лицар є - Дніпро,
Що дихав вільно у степу, у скелях,
Що йшов в майбутнє важко: крок - за крок!
Начувся, вдоста, тих, що любо мелють.
Через каміння запрозорен зойк
Людини...
Мавпи блеф - розтовк!