Припять, Чорнобиль
Також Фокусима…
Тепер відомі, ви,
Планеті всій…
Чому ж продовжує людина
Бездумно гратися
Із атомом,
Експериментувати на житті?
Пішли у вічність шестеро,
За місяць – тринадцять,
За рік – сто тридцять,
За двадцять п'ять літ не лічив ніхто…
Грудьми своїми,
Мужніми плечима
У саркофаг загнали Стихію,
Атома неконтрольованого зло!..
Промов багато,
Проектів і слів пустих…
Допоки ж будеш ти, людино,
З сірниками на поросі бавитись?!
О Боже милий,
Даруй нам розум, каяття,
Щоб ми любили Землю
Та цінували світ, життя.
Щоб ми в гармонії жили
В красивім, чистім світі,
І діти щоб купались
В повітрі, радості, воді.
Землі щоб ми не руйнували,
Не рились в серці Матінки – Землі.
Досить надра бездумно добувати,
Земля жива і рідна наша мати!
Повітря повинно бути чистим,
Живою завжди, - вода.
Живімо розумом, любов'ю,
Гармонія життя, – дітей надія й майбуття!
2011р.