***

Лета Даровски
Небокрай палав, обпікаючи руки Атлантам
Я тисячу разів від тебе йшов
Не треба світла і не виливай вино
Я тисячний повернусь назад, потопом
Хрестовим походом, прийду як месія
У попел знову кину сірник
В тобі від інсульту гине сотий Коперник
О, погляд цей, ніби ти Бог, а я содомія
Знаєш, а ти приходь до мене на причастя
У нашу церкву, де лиш ми адепти
Цілуєм мощі Ромео й Джульєтти
І з льоду викладаєм слово "Щастя".

Моя прекрасна Сніжна Королево,
Ні, я не каюсь, я твій вірний Кай
Пробач але сьогодні маєш ніж у спину
А завтра, може, в ліжко теплий чай.