Молодому барану,щоб не розбив лоба,
вділи каску на башку,бо ще був безрогий.
Вділи білу,бо в отарі,іншу не приймають,
помаранчеву,червону,щось не поважають.
Тож відчувши перевагу захисту такого,
став кидатися на інших наш баран безрогий.
То собаку,то свиню він у бік штурляє,
на корову і бичка скоса поглядає.
Якось трапився йому кінь,що в полі паше.
Розігнався наш баран,хотив улупашить.
Кінь на нього косо глянув,й по касці копитом,
вона луснула й герой наш став смачним обідом.
Тож не треба на якийсь захист сподіваться.
Та на всіх хто не такий,як баран кидаться.