«Украинский пейзаж с чумаками при Луне»
(к картине И.Айвазовского)
Чумаченьки їхали по сіль,
Їхали по сіль звідусіль.
Ні картоплі, ні квасолі,
Ні борщу нема без солі,
Чумаченьки їхали по сіль.
Здоровенними волами
І херсонськими степами
У далеку путь.
Білу сіль, біленьку
І таку смачненьку
Чумаки везуть.
Чумаки з’єднались,
Та й всі побратались,
Сіли на вози,
Плакали, сміялись,
Зовсім не боялись
Блискавки й грози.
Вдома їх чекають,
В вікна виглядають
В горах і лісах.
Чумаки ходили,
Сіль в степах возили
В небі по зірках.
Ой шляхи-дороги,
Воли круторогі,
Важко без води.
Степ херсонський довгий,
Шлях Чумацький повний
Горя і біди.
Шлях Чумацький в небі
Подолати треба,
Щоб було смачненько на столі,
Непроста робота,
У житті турбота,
Щоби ми щасливими були.
Я дивлюсь на зорі,
А вони прозорі,
І Чумацький світить в небі Шлях,
Як колись давненько,
Їдуть чумаченьки
По херсонських балках і степах.
01.10.2010 р.