(Низка неканонічних танка)
Прогулянки по Пекіну
Гармонія Забороненого міста.
Небо в захопленні!
Милується собою…
Ти перлина граду Кан Сі!
Доля імператорів Цін…
* * *
Давнім божествам
Почуття свої
Принесу як медову офіру
Це треба буття мого...
Невже я поганин?
* * *
Якби слова
Перетворювались в каміння
Ми стали б горянами….
Важкі думки кидають люди
В порожнечу…
* * *
Знову почуваю себе оленем
У самотності лісу
Де ти, кохана?
Тільки роса
Про неї нагадує…
* * *
Всі сенсу шукають
Цього буття
Навіть істоти глибин
А його немає...
Ніде…
* * *
Воля не теплий
Затишок. Воля –
Це вітер, це буревій
Що несе в нескінченність
До зір...
* * *
Літом жарким
Про осінь замріявся
Один поет
Певно жадає його душа
Холоду істин…
* * *
Вони також мріють
Про тишу старого ставу
Гнучкі верби…
Літня спека
Качок крик.
(Світлина автора віршів)