Сумую з кожним днем все більше,
Коли не думала, тоді і не страждала,
При згадці серце билось помаліше,
Бо в уяві ніц не малювала.
Неможливо пояснити цей процес,
До тебе перекриті всі шляхи,
І не згасає мій проклятий інтерес,
Я хочу до тебе на зустріч прийти...
По-перше - почути про твоє життя,
По-друге - зрозуміти серця страждання,
Але такі як ти знов кануть в забуття -
Не виконається мого серця бажання.
Колись одразу налаштувалась на вас,
Це як увімкнути щось з розрахунком,
Моєї жвавості вичерпався запас,
Ваша радість була моїм великим дарунком.
Це дії підсвідомості, про наслідки не знала,
Деколи перед усім цим ти безсила,
І це не шлях, а кут, куди себе загнала,
Близькість душ - це насправді велика сила.
Я сумую за тобою, розмірковую - і тужу,
Шкода, що в вас нема подібних відчуттів,
Ви, мабуть, сприймаєте мене за чужу,
Чи вже маєш усе, що коли-небудь хотів.
Хочу пройтися з тобою пішки,
Побалакати про все на світі,
Побути другом зовсім трішки.
Ще рано писати про вас у звіті!
Хотіла би, щоб було ще рано,
Я поставила хрест на усьому давно,
Заради вас - перепливала б океани,
Якби вам не було всеодно...
Може, так буде краще для всіх,
Життя саме розклало наші карти,
Та я беру й перетасовую їх,
Нема підстав, щоб припинити грати!
Мужність - це постійні спроби,
Переважно програєш, та не завжди,
Це найкращий підхід до жадоби,
Це ймовірність - отримати свої призи...
В мене нема спортивного інтересу,
Я, як завжди, налагоджую контакт,
Та вже нема змісту чекати прогресу,
Якщо вам - байдуже, нехай буде так.
21.12.15 А.Милаева