Не мертвий поки ще,
доки у жилах кров не посиніла.
Доки у снах, я бачу страх, у кольорових фарбах!
Доки моя душа, живе в моєму тілі!
Доки існує та любов,
нав'язана на серці нитками свободи.
Доки існує віра в слово, а не в бога!
До поки ще, тримаю мир в думках себе самого.
Доки кохана муза звідусіль,
цілує у уста із пристрастю закоханих сердець.
А потім обіймає та, оголена, веде крізь ніч.
Де серед темряви, малює слово - олівець.
Я точно знаю, я живу!
І маю насолоду від життя.
Не мертвий, ні!
Живий! до поки зігрівають серце, теплі, почуття.