Спокутую вину

      
Спокутую перед тобою вину,
Що завдав стільки болю,
Ховаю від тебе журбу
За найріднішою, за тобою.

Чим віддячити, тепер уже знаю:
Дати волю тобі.
Але ж я залежність від тебе маю,
То як же не нашкодити й собі?

Не життя, а суцільна круговерть,
Не там, так тут проколешся.
Так в проблемах і настигне смерть
Й не запропонує: «може хоч переді мною помолишся».
                04.03.15.