У ранковій тиші пісня лине.
Журавлина сповідь, мов життя.
Я люблю тебе, моя Країне!
Я з тобою йду до майбуття.
Знов впаду в зелені, стиглі трави
До рідної матінки-землі,
І вклонились квіти голівками,
У вінку, назавжди розквіли.
Наче вишиванка. Різнобарвні
Ще такі безмежно-запашні.
Я згадаю цю весну у травні
І ніколи не забуду, ні.
Бо мене, Земля, ти уквітчала,
Віддала мені найкращій цвіт.
Мов дівчину до весілля вбрала.
Відпустила пташку у політ!
11.12.2003р.