Я долонi тобi вiдкрию,
Мабуть це був останнiй раз,
Не благатиму, не проситиму,
Вийшов вже наш останiй час.
Тай не спиться менi спокiйно,
Бо тебе бачу кожну мить,
Я тобою давно хворiю,
Перестало навiть сонечко грiть.
Тай навiщо така вот доля?
Подивлюсь знов на тебе нишком,
Я пройдусь пiд дощем полем,
Повернуся до дому тишком.
Краплi швидко бiжуть по обличчю,
Не лякайся, це просто дощ,
Ох, забути тебе не смiю,
Знов дивлюсь я у темну нiч.