Дід Мороз зайшов до хати…
Ледве теплий… вже піддатий…
Випив кимсь налитий грог…
І почав свій монолог…
Добрий день, мої малятка,
Любі хлопчики й дівчатка,
Білченята та зайчата,
Їжачки та борсучки …
Всі хто любить казочки…
Я до вас йшов темним лісом.
Там зустрівся з хитрим лисом.
Він між сосен покружляв –
Я за ним – та й заблукав…
Доки я отам блукав –
Вовк дарунки ледь не вкрав…
Та іще ота карга –
Баба – кістяна нога…
Думав – то моя онука…
Глянь – а то стара Яга.
Каже: - ти чого?.. горбатий?..
Ти Микола, чи Тарас?..
Як потяг ціпком по спині –
Вся цікавість зникла враз.
- Ой пробач, що не признала…
Цілий рік ти десь блукав..
І мішок тихцем украла,
Доки гав я рахував…
Помогли ж мені звірята –
Білченята та зайчата…
Враз мішок вони знайшли,
І до мене принесли,
Ще й провели на дорогу…
Щира дяка за підмогу…
Ну а там – чекали сани…
Ох і сани-саночки –
В них не голені олені –
Роги ніби гілочки,
Ще й дзвіночок під дугою…
Враз домчали… просто клас!..
Ось я тут. І з Новим Роком!
І з Різдвом вітаю Вас!
23. 12. 2015р.