вiд вчора до завтра...

   

Більше не прийдуть
видіння минулого…
Хто їх відмірює –
сни із не булого?..
Лячно нам з того,
що ми розминулися…
Тисне безсоння,
і завтра не чує нас…
Злодій безмовний
викрав свідомість…
Жебрає кожен
цікавих історій…
Лише натомість
не думає зовсім:
хто став для кого
посланням з учора?..