*** (Михаил Красильников,
С утра крутился снег намокший
И таял на плечах подолгу.
А где-то по соседству Мокша
Стремилась превратиться в Волгу.
Я видел этот снег когда-то.
И каждый штрих полузабытый
Подсказывал похожесть даты
И повторяемость событий.
Я видел этот снег намокший,
Таящий ветра терпкий запах,
Но та река была не Мокшей.
И та река текла на запад.
А день рванулся с колеса дней
И стало ясно — всё он смеет.
И где-то рядом Медный Всадник
Топтал поверженного змея.
Декабрьский ветер снова дует.
Зажат мордовскими лесами,
Через кордоны лет иду я
Кривыми невскими мостами.
1 декабря 1958
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Крутився з ранку сніг хороший
І танув на плечах так довго.
А по сусідству річка Мокша
Прагнула влитися у Волгу.
Колись я бачив сніг завзятий.
І кожен штрих напівзабутий
Підказував і схожість дати,
Й подій повторюваність всюди.
Я бачив сніг такий хороший,
Терпкий таємний вітру запах,
Та річка та - була не Мокша.
І річка та - текла на захід.
А день рвонувся в рік прийдешній
І стало ясно - все він сміє.
І поруч десь там Мідний Вершник
Топтав поваленого змія.
Грудневий вітер знову дує.
Наче мордовськими лісами,
Через років кордони йду я
Кривими невськими мостами.