Все більше бачу я в очах ,
Твою я тугу і печаль,
Жадоби гордість, самолюбство,
Чого тобі невистача?
Є син , дружина , дім , робота-
Ти неприкаяний стоїш,
І прямо в очі мені кажеш-
Що я згубила цілий світ...
Я не збагну, та чи ж хотіла ?
Любов твою не ворожила,
Жила як всі, ішла до мрії
А ти вірвався і засіяв ,
Зерно любові, страсті смак,
Як далі бути вкаже час...