Дядькові Василю та брату
Анатолію ПОСВ'ЯТА
Мріяв батько про садок,
Розповідав сину,
Як почесно і клопітно
Зростить деревину.
А для сина, ці розмови,
Стали як прививка;
Доки ріс він, часто снилась
Хрупка деревинка.
Кучерява, зелененька,
Квітуча весною:
Так і манить, так і кличе-
Поговори зі мною.
Не залишай мене одну-
Подаруй садочок!
Серце він твоє зігріє,
Й онукам, від дочок!
Росте, пахне, родить сад -
Батькова прививка!
Зібралася, навкруг сина,
Вся їхня родинка.
Всі, хто в вічність відійшов,
В саду - як живії!
Втілюйте в життя майбутнє -
Святі, світлі мрії!
26.12.15.