Ліс… Дорога…. І Сонце – у очі…
Дятел харч вибиває з кори…
Мох зелений… Сорока скрегоче…
Скрип сосни… І зимові гриби…
Скільки Радості – бачити! чути!
Долучатися таїнств Життя!
Доторкатися! Раптом збагнути
Незбагненність прожитого дня…
Ліс… Дорога… І Сонце на глиці,
На потовчених Часом листках…
Дух грибний… Росяниця іскриться…
Невагомість розлита в думках…
27.12.2015