Знайома

Инна Беленськая
Спітніли руки, тремтят коліна,
Із літ шкільних не бачила тебе,
Хоть часто в памяті гортала ,
Наші спізнілі вечора,
Безсонні ночі і зітхання...
Як би не вирвало життя тебе,
Ми б досі разом воркотіли ,
До мрії йшли, сімью створили б...
Та не в моєму часі ти,
Інша тебе заполонила,
А я так просто відпустила-
Тобі бажала я добра,
Біль причинити не зуміла,
Долі віддалась в руки я,
І опинилася не поряд ,
Просто знайома , що була...