http://www.stihi.ru/2003/05/08-106
Бідний словник. КрадУть твої слова
Без сорому усякого – я знаю.
Тобі я повертаю кіновар
І наголос нахабно враз міняю.
Об*їлися млинців? Ні, блекоти.
Пішла епоха краденого сонця.
Від Києва до бузини – в світи
Я виставлю своїх красномолодців.
Пройдуть вони по спИні споришу
І буде то чи не найкращий танець.
Від букваря до гирла Іртиша
Я повертаю вічності рум*янець,
Красу – дівкам без жодного страху.
І розмалює сонце враз суниці.
Гляну назад: у старця в словнику
Кумач – дурниця, як дикун– чужинець,
А півдні, як полуночі. Словник-
Він бідолаха з того не мав зиску,
Що в кіновар вбрала його навік,
Подарувала самовар, колиску.
Вабить його англо- саксонський парк.
Біжить він на французськії бульвари,
Крутії дуги італійських арк
Ліки цілющі для душі. І чари.
Я кіновар калині - малині
Залишу й наголос поставлю вірний…
Сумує мій словник по давнині -
До Вавилонської юрби. І нині.