Чергова зима - і я знов сподіваюсь на диво,
На настрій святковий, хоча б на нечастий вже сніг.
Та часом останнім зима вже настільки примхлива,
Дарує в свята нам лиш бруду калюжі у ніг.
На вулиці дощ, а я тихо про себе помрію,
Щоб дощик цей був лиш прикрасою на ялинках;
І справжня зима завітала б до нас буревієм,
Щоб сніг швидко танув на наших гарячих вустах.
У щастя фундамент зима додає по цеглинці
І на Новий рік місто ніби впадає у транс.
Вже кульки яскраво блищать на святковій ялинці,
Приходять свята - на талан черговий дають шанс.
І келих в руках, на хлібину лягають ікринки.
Тримаймось за руку, пліч-о-пліч у цей Новий рік.
Бо поруч зі мною - найкраща у Всесвіті жінка,
А я поряд з нею - щасливий її чоловік!
28.12.2015, 30.12.2016