Ти Один полічиш серця рани,
в Тобі утіху я знайду...
Тобі відомі життя плани,
без Тебе,Боже, я впаду.
І я не зможу пересилить
без Тебе біль,образу,гнів...
І в серці глибоко тернина,
що в*їлась,вже почала гнить...
А я ,так прагну допомоги,
щоб вийняв Ти колючку цю,
бо вже підкошуються ноги,
я сумніваючись іду...
Але знов кажу,що Ти втіха,
що Ти надія є моя,
що Твоя милість є велика,
й поможеш нести тягаря.
Отак ідучи,бадьорюся,
Тобу кричу, Тобі молюсь.
Лиш сам веди мене,Ісусе,
тоді я точно не зігнусь.
27.12.15.