http://www.stihi.ru/2015/12/23/5797
Не збереже кроки асфальт байдужий- і те вірно.
І те, як ми удвох пройшли, розвіється ефірно.
Пройшли в однім і тим же дні, миттєво не зустрілись
З тобою наодинці, ми одним не стали цілим,
Симфонією різних слів, не стали чистим звуком,
Кайданів не дали на двох, нас не шматує мука.
Звичайні – не закохані, нема нам виправдання,
Що в цьому світі ми без сліз, потреби, без чекання.