Погружение

Андрей Броненосец
Мой мир сомкнулся
             до пределов круга...
                диаметра охватом
                моих рук!
В нём так немного:
                милая подруга,
                её глаза
                и тихий сердца стук.
Я этим миром,
            тихо наслаждаясь,
                Иду, дышу,
                как будто
                в забытьи.
И шаг за шагом,
            в бездну
                погружаюсь
                Её спокойных
                взглядов
                и Любви...