Байстрюче, нетверезе Ойкумено,
Вже другий Новий рік – з тобою, суко,
Стріляють не петарди, а базуки,
Коли ти вже відчепишся від мене.
Все сунеш затурбованих морлоків,
Бо не тобі ж копати їм могили.
Я знаю, ти не лишиш мамі спокій.
В недобрий час тебе я народила.
Та вже тепер наразилася, доня,
В твої роки дорослішати будеш,
Бо всі стомилися від того блуду,
Вкарбованого у твою корону.
А може й не дарма на маму перла,
Без мене ти вже вижити не можеш.
Тебе, таки, згубили зайві гроші.
То може в решті знайдеш справжні перли.