Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2013/12/27/1214
Закутаюсь в туман, в накидку лунной ночи,
Где звёзд прозрачна синь и шепчет про печаль.
Блуждают тихо сны, заглядывая в очи
Мечтам, что не сбылись. Так нестерпимо жаль…
Во снах всё бродит грусть, трепещет-гаснет нежность,
И клонится печаль, мерцает огонёк…
И обнимает страх, ресницы крепко смежив,
Пронзая болью там, где холод спать залёг.
И счастья лепестки заснули в ожиданье…
Теснее льнёт любовь, что искоркой щемит…
И теплятся на дне надежды и мечтанья.
Развеется туман…придёт он, светлый миг.
Оригинал:
Сховаюсь у тумані місячної ночі,
Де зір прозора синь нашіптує печаль.
Блукають тихо сни, та заглядають в очі
Всіх нездійсненних мрій. Нестримно ниє жаль.
Там смуток бродить в снах, тремтить-згасає ніжність,
Схиляється журба і вогник мерехтить …
Там обіймає страх, заглянувши у вічність,
Пронизуючи болем, змерзлий холод спить.
Там щастя пелюстки заснули у чеканні
І тулиться любов, іскринкою щемить…
Жевріють десь на дні надія, сподівання.
Розвіється туман. І прийде світла мить…