В мовчанні буває слів дуже багато,
В уяві буває багато віршів...
Я ріжу, мов вени, останні надії
І слухаю пісню самотніх дощів...
Я п'яна від тебе на 100%,
Відверта з тобою, як вітер з дощем...
Думки поглинає казкове майбутнє,
І не відпускає... І хочеться ще...
Як будеш поблизу,заходь - вип'єм кави...
Я розповім тобі що на душі...
Всі мої мрії тобі вже відомі...
Знову самотні розчинять дощі...
Я вже хворію... І невиліковно...
Знову будую до тебе мости...
В мовчанні буває слів дуже багато,
І дуже багато відтінків краси...