Прийди у сни...

Вячеслав Романовський
      
Прийди у сни мої, прийди,
Як Афродіта з піни моря,
Щоб міг подякувати зорям,
Що віднайшлись твої сліди
У нашім світі неозорім.

Щоб натякнула (хоч тепер)
У сні солодкім і жаданім,
Що не чужі ми, а – кохані
(Не після дощику в четвер)
В житті – не куцому романі.

Щоб сон мій перейшов у яв,
І розцвіли довкола травні,
Забулись негаразди давні,
І день прийдешній нас обняв
При зустрічі – не розставанні…

2.01.2016.