Я маленька людина-
Нічого не змінити?
Але як нашим дітям
В цій краЇні прожити?
Продаєм свою совість
За крихти зі столу
І згинаємо спини
Щанобливо додолу.
Так,мабуть за гріхи
Нас Всевишній карає,
Чи в ділах своїх праведних
Десь забуває.
То чи будемо крихтами
Й далі давитись
І чи зможемо дітям
Ми в очі дивитись?
Не з колодкой на шиї
Позабудем про волю
І в безсиллі з сльозми
Проклянем свою долю.
Я маленька людина-
Нічого не змінити?
То подумай,що дітям
Своїм залишити!