Тихо опустиш очі
І доторкнись до неба.
Дні вже пройшли болючі,
Більш - нічого не треба.
Запеленгуй квазари,
Досить гратися в жмурки.
Час вже піднять забрало -
Чесно подати руку.
І в потойбіччі мови
Серцем відкритим зрадій -
Та й полетим до дому
за горизонтом подій.
Будем лише пазліткой
Із сонячного вітру,
Хвилі-ми-і-частинки
У океані Світла.
Там, де зника час і простір
Й світлу нема вороття
Злагоди плине Острів -
То є колиска буття.
В серці любові стане
На сім мільярдів джетів.
В чорній дірі розтанем -
З`явиться Новий Всесвіт...