Ти розтривожив мій вулкан ,
На висоті , діставшись ти вершини ,
Один, ти не злякавсь того падіння ,
Яке не загорами - ти чекав,
Хотів , побачив , іншою пізнав...
Як опікає біль лавини ,
І як ломає без причини ,
Сила, що спала а ж до нині ,
Все на ходу зриває, нищить ,
Що є причиною підвищень ,
Що розлучити може нас -
Творця із річкою горіння ,
Яку він випустив із тління ,
Де лише здогадки та мрії ,
Були її тісним життям ...
Тепер вона є сильна , вільна ,
Завжди упевненна , чарівна ,
Ніхто її не подола -
Творець тепер її життя...