Пішли ми з раю на світанку,
Нічого не взяли з собою.
Пройшли крізь яскраву арку,
В пошуках справжнього спокою.
Я знову шепочу тобі коханий,
Чи обміркували ми свій вчинок?
Чекає нас світ невідомий,
Де буде можливо відпочинок.
На світанку з раю пішли
З собою не взяли нічого.
Можливо не туди зайшли
Але ж звинувачувати не можемо нікого.
Чи відкриються раю двері?
Перед божевільними людьми
Які самі пішли в дебрі
Такі грішники як ми?