ЗАБЫТЫЕ ПОЭТЫ (Семен Липкин, http://insocinf.com/01lp.htm)
Я читаю забытых поэтов.
Почему же забыты они?
Разве краски закатов, рассветов
Ярче пишутся в новые дни?
Разве строки составлены лучше
И пронзительней их череда?
Разве терпкость нежданных созвучий
Неизвестна была им тогда?
Было все: и восторг рифмованья,
И летучая живость письма,
И к живым, и к усопшим взыванья, -
Только не было, братцы, ума.
Я уйду вместе с ними, со всеми,
С кем в одном находился числе...
Говорят, нужен разум в эдеме,
Но нужнее - на грешной земле.
1963
ЗАБУТІ ПОЕТИ (вільний переклад П.Голубкова)
Я читаю забутих поетів.
А чому ж позабуті вони?
Хіба фарби світанків в сонеті
Яскравіше в нові пишуть дні?
Чи рядки нині складені краще,
Чи пронизливіш їхні ряди?
Хіба терпкість співзвуч цих разящих
Невідома була їм тоді?
Все там є: захват, і рифмування,
І летюча жвавість письма,
Й до живих, до покійних волання, -
А от розуму, братці, нема.
Я піду з усіма з ними, разом,
З ким в одному знаходивсь числі...
Розум – скарб і в едемі, наразі,
Та потрібніш - на грішній землі.