Прошу покiрно

Инна Беленськая
Воюю я з своїм сумлінням ,
Прошу покірно розуміння ,
Світу в якому я живу:
Нехай усе красиве поряд ,
Велич розкриє їм свою ,
Нехай усе безжальне , хворе
Зникне , назавжди пропаде...
Я цінувати хочу кожну ,
Свою хвилиночку життя ,
Та інколи проблеми з болем ,
Мене від цього відрива ,
Сльози що впали убивають ,
Крадуть наділенні роки ,
За них із часом воювати ,
На жаль нема мені коли ,
Стараюсь я не упадати ,
І все погане забувати ,
Аби лише добро в душі ,
Сіяло зерна з року в рік .