Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2016/01/07/10461
в молчаньи ожиданья
затаились
терпение
неверие,
сомненье,
что не нужна ты,
словно та пихта',
что ствол её от бури покривило,
какая ж польза: нету ни красы
(и каждый отвернётся равнодушно)
ни до'ски ровной, раскатать чтоб тесто…
Лишь для огня
костра сгодишься разве
и запалишь,
чтобы осиял он тьму…
Дров скаловых
лучины и щепа'
кому нужны?
лишь искры
увлечённо
всё брызжут, брызжут, но...
сгорают быстро:
мало с них тепла…
Оригинал:
у мовчазнім чеканні
стільки всього –
терплячості,
непевності,
підозри,
що ти нетрібна,
мов ота ялиця,
що в неї стовбур скривило від бурі,
який хосен із неї – ні краси,
(таж кожен відвертається байдужо),
ні дошки рівної аби качати тісто...
Хіба вогонь
їй радий дуже буде -
запалиш ватру?..
Хай осяє темінь...
Але скалові дрова
теж нетрібні,
скалові дрова пирскають завзято
іскринами розсиплються навсебіч,
згорають швидко –
мало з них тепла...