Тікати звідси якнайдалі
Від суму, смутку й самоти
Туди, куди всі врешті-решт тікають
Від повсякдення суєти...
З бурхливого потоку долі
Чимраз все важче виринать:
В зневірених немає волі,
Спустошеним не обирать...
Забувши все, що сперечалось
Про невідкладність для буття,
Впаду я ниць в мольбі до Бога
Заради плачу каяття!
31/10/2014 alena ostenbaken