***

Алексей Сонях
І знову ніч, кімната чотирьохстінна
і очі що втупились в мерехтливий екран
На вигляд серйозний й дорослий та подумки я ще далеко дитина
що хоче десь бігти, розправивши руки, віддавшись під владу вітрам.

Я подумки там, десь без вас, десь далеко
У місці де соціум зник назавжди.
я подумки там, де щасливо літають лелеки
Й спокійную вічність проводять у морі величні кити.