***

***
Надірве один,
інший - може заклеїти,
це паперовий кораблик в морі моїх ідей.

Рани загояться,
шрами лишаються згадкою,
як в прадавніх казках про людей.

Кожен має свій ліс,
темний та незвіданий,
Все ж, рубати його не слід.

Якщо гуляти його стежками,
то тідьки взявшись за руки,
а на галявині влаштувати смачний обід.

Навіщо багато говорити,
краще - обійматися,
щоб гарячий чай і пухнастий кіт.

Хтось постійно сподівається...
чи потрібно сподіватися?..
Те, що бачимо у вікно це ще не увесь світ!