мы не сиялы

Анатолий Пакулов 2
 Мu не сiяли не оралu,
Тараканu поздuхалu.
Розвэлu мu стiлькu мух,
Що захвачуе аж дух.

Як жuвем не знаемо сами.
Вже дiйшлu до срамu.
Тому выннi коммунiстu,
Що нема нiчого iсты.

Нiчого тепер нэма,
Не iдуть жнuва.
Навiть рiдная корова
Не така i вжэ здорова.

Запрягу колuсь коня,
На простiр поiду я.
Одuн кiнь лыш у Богдана
Посеред стоiть майдана.

Колuсь булu тракторu
Iх нема,ну хочь помрu.
Я сварuтuся кiнчаю,
Краще пiсню заспiваю.