* * * (Алексей Марков, http://poezosfera.ru/aleksej-markov-stihotvoreniya-2.html)
Нас любит город только раз.
Второго раза не бывает.
едешь, скроешься от глаз,
И тут же город забывает!
Ты старше во второй приезд,
А солнце — что-то холоднее.
Невзрачным кажется подъезд,
Где так светло стоял ты с нею!
Цветы на площади не те,
И слишком тягостны рассветы.
В своей наивной простоте
Ты совершил поездку эту.
Не возвращайся никогда
Туда, где памятью немеют.
Увы, чужие города
Любить нас дважды не умеют!
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Раз тільки місто любить нас.
Другого разу - не буває.
З очей його поїдеш раз -
І місто тут же забуває!
Старіше в другий ти приїзд,
А сонце - щось вже холодніше.
І непоказним став під'їзд,
Де ти стрічав - як сонце - іншу!
На площі квіти вже не ті,
Обтяжливі світанки надто.
Так, по наївній простоті
Здійснив поїздку цю ти, брате.
Не повертайся у святА,
Туди, де пам'яттю німіють.
На жаль, такі – чужі - міста
Любити двічі нас не вміють!