Передоз почуттів розбиває на атоми тіло -
За щасливе майбутнє зараз потрібно платить,
І забути б минуле, і в попіл зітерти всю пам'ять...
Серце ще пам'ятає... Можливо, тому і болить...
Неіснуючий зорепад невловимо впаде знов на плечі,
І тихесенький вітер співає зрадливо пісні...
Не врятує вже бинт... Не врятує і йод кровотечі...
Щастя десь загубилось - чекаю його восени...
Інше місто стирає всі мрії і всі бажання...
Я молюся за тебе, і обіймаю тебе...
Десь живе все ж маленька краплина надії,
Що полюбиш колись, може бути, і ти мене...