Пекучий біль, солодка мрія
Єдиний прихист на землі,
Останняя свята надія –
До памороки в голові.
Росте, цвіте, та оживляє
У серці зернятко твоє,
Веселкою за небокраї,
Стулить повіки не дає.
Допоки є життя на світі,
До тебе йдемо на уклін.
Ми – недолугі твої діти,
Піднятись хочемо з колін.