Весь мир - театр... перевод на украинский

Петр Голубков
Jaques to Duke Senior from the comedy “As You Like It” (William Shakespeare, https://ru.wikisource.org/wiki/(/).

               
                All the world’s a stage,
And all the men and women merely players;
They have their exits and their entrances,
And one man in his time plays many parts,
His acts being seven ages. At first, the infant,
Mewling and puking in the nurse’s arms.
Then the whining schoolboy, with his satchel
And shining morning face, creeping like snail
Unwillingly to school. And then the lover,
Sighing like furnace, with a woeful ballad
Made to his mistress’ eyebrow. Then a soldier,
Full of strange oaths and bearded like the pard,
Jealous in honor, sudden and quick in quarrel,
Seeking the bubble reputation
Even in the cannon’s mouth. And then the justice,
In fair round belly with good capon lined,
With eyes severe and beard of formal cut,
Full of wise saws and modern instances;
And so he plays his part. The sixth age shifts
Into the lean and slippered pantaloon,
With spectacles on nose and pouch on side;
His youthful hose, well saved, a world too wide
For his shrunk shank, and his big manly voice,
Turning again toward childish treble, pipes
And whistles in his sound. Last scene of all,
That ends this strange eventful history,
Is second childishness and mere oblivion,
Sans teeth, sans eyes, sans taste, sans everything.

Монолог Жака из комедии «Как вам это понравится» (Вильям Шекспир, перевод Татьяны Щепкиной-Куперник, http://shaov.narod.ru/texts/Glossar/Shakespear_Jack.htm)

Весь мир – театр.
В нём женщины, мужчины – все актёры.
У них свои есть выходы, уходы,
И каждый не одну играет роль.
Семь действий в пьесе той. Сперва младенец,
Ревущий громко на руках у мамки...
Потом плаксивый школьник с книжной сумкой,
С лицом румяным, нехотя, улиткой
Ползущий в школу. А затем любовник,
Вздыхающий, как печь, с балладой грустной
В честь брови милой. А затем солдат,
Чья речь всегда проклятьями полна,
Обросший бородой, как леопард,
Ревнивый к чести, забияка в ссоре,
Готовый славу бренную искать
Хоть в пушечном жерле. Затем судья
С брюшком округлым, где каплун запрятан,
Со строгим взором, стриженой бородкой,
Шаблонных правил и сентенций кладезь,–
Так он играет роль. Шестой же возраст –
Уж это будет тощий Панталоне,
В очках, в туфлях, у пояса – кошель,
В штанах, что с юности берёг, широких
Для ног иссохших; мужественный голос
Сменяется опять дискантом детским:
Пищит, как флейта... А последний акт,
Конец всей этой странной, сложной пьесы –
Второе детство, полузабытьё:
Без глаз, без чувств, без вкуса, без всего.

Монолог Жака з комедії «Як вам це сподобається» (вільний переклад П.Голубкова)
               
Весь світ - театр. Акторська в нім сім;я:
Жінки, чоловіки - усі актори.
У них свої є виходи, повтори,
У кожного складна там роль своя.

Сім дій у п'єсі. Спершу - немовля,
Що голосно реве в руках у няньки...
Потім – школяр, що з сумкою зрання
Ліниво, наче равлик той рум'яний,

Повзе у школу... Там - коханець, сват
Зітхає над баладою сумною
На честь очей коханої… Солдат -
Мова чия прокляттями давно є,

Зарослий, наче дикий леопард,
Ревнивець, забіяка в сварці кожній,
Шукати славу згодний - й де не можна,
Хоч у гарматнім жерлі… Адвокат

З черевцем круглим - як каплун вагітний,
Суворий погляд, і борідка – кат,
Криниця правил і сентенцій заповітних, -
Він грає роль таку… А шостий акт –

Це вже старий, худючий Панталоне,
В пантофлях, в окулярах, ось капшук,
Ще з юності - широкі панталони
Для ніг, вже висохлих; а мужній басу звук

Змінився знову дискантом дитячим:
Пищить, як флейта... Акт останній в нас,
Кінець складної п'єси на цей раз -

Дитинство друге, маячня одначе:
Без почуттів вже, мертвий чийсь анфас.