Вольный поэтический перевод к произведению
"У вiтряно-вечiрнiй колотнечi" http://www.stihi.ru/2016/01/17/12694
Автор - Людмила Юферова http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
************************
Скрипят и стонут сосны и осины
И, шубу сбросив снежную свою,
Колючие, справляют, именины
И песню ВЕТРА меж ветвей поют...
А свет от Солнца тучами потушен
И даже Звёздам страшно в темноте.
И задувает ХОЛОДОМ нам души -
Замерзли... во Вселенной-Пустоте.
Метель бушует, словно обезумев -
По пояс тропы снегом занесла!
И в синем Безнадёжье мы тоскуем -
Метель и Душу БОЛЬЮ замела.
Но в ветрено-вечерней сутолоке
С печалью, страхом и вытьём Судьбы
Дубы широкие восСТАНУТ на Дороге
И разобьётся Боль о те ДУБЫ.
***************
Текст оригинала
***************
Скриплять і стогнуть сосни і ялини,
Скидають хутро сніжно-голубе…
Справля мороз колючі іменини,
Мов кігтиками, по щоках шкребе.
Зірки лапаті чорна хмара тушить,
Їм лячно від жорстоких процедур.
Нам задуває вистуджені душі
Шалений вітер із космічних бур.
Здається, що сказилася завія –
По пояс переметені стежки!
Ми ж бредемо у синій безнадії,
Закутавшись від болю у думки.
У вітряно-вечірній колотнечі
З виттям, вітрами, страхом і слізьми
Дуби канадські розрівняли плечі
І хуртовину стримують грудьми.