Осинни ночи

Володимир Микитенко
Осіннії ночі,
Мов юності дата,
Я їх зустрічаю,
Як першу любов,
Яка бо на щастя
Та ніжність багата.
Від споминів в серці
Моїм стигне кров.

Я в ночі осінні
Живу, молодію,
І сере радіє
Від щастя моє…
Я ночі другії
Любити не вмію,
Як личко забути
Не вмію твоє.

В ті ночі осінні,
Журні, безнадійні
Ми тяжко зітхали,
Я зорі лічив,
Стискалися руки,
Спліталися тіні,
О, як тоді ночі
Я ті полюбив!

І все те минуло,
Немов пісні звуки…
Пройшла наша юність,
І ти не моя.
О, хто ж там до серця
Твої тисне руки,
Хто любить так ночі,
Як їх любив я?

1948 р., м. Калуш