Сонце зорі позбирало,
Поскладало у торбинку,
Мене вздріло й привітало:
– З добрим ранком, тобі, синку!
– З добрим, – я відповідаю. –
Та чи чесно так робить?
Ось дивлюсь я і гадаю:
Хто ж в ночі буде світить?
– Маєш ще за чим жаліти!
Якщо правду хочеш знать,
Розвелося їх на світі –
Прямо нікуди дівать!
І ні гріють, і ні світять.
Тільки й того, що блищать.
2006 р.