Де небо фіолетове,
Де жовті ліхтарі,
У місті між заметами
Сплять спогади старі.
Це тут ходили юними
Від центру до Дінця.
Відлунювали струнами
Захмелені серця.
Ані мороз, ні віхола
Маршрут не збили нам…
А потім ти поїхала,
Та голос ще лунав
Щасливо, рідно, приязно
І взимку, й навесні.
У нього, як на прив’язі,
І в яві був, і в сні.
…В житті усе минається,
Мінливі радість, сум.
Чому ж не забувається
В снігу отой Ізюм?
20.01.2016.