Глянь ось, скільки я для тебе
Цих дарів припасував:
Всю блакить стягнув із неба,
Усі квіти позривав.
А в блакитну синь безкраю
Уплету з троянд узори,
Схочеш – я тобі дістану
Найяснішу в небі зорю.
Я ж роками безустанно
З різних квітів, з неба, з трав,
Лиш для тебе я, кохана,
Килим цей прекрасний ткав.
І услав я ним дороги
Скрізь по урвищах-ярах,
А не стане, то під ноги
Простелю Чумацький шлях.
Скажеш, сонце прихилю,
Вітер заступлю собою,
Сніг крижаний розтоплю
Серцем, що горить любов’ю.
Глянь ось, скільки я для тебе
Цих дарів припасував!..