Вольный перевод "Перекину мiсток"
Автор - Людмила Юферова http://www.stihi.ru/avtor/lyudayuferova
************************
Не устали ветра - служат, грусти осенней, молебен
И не в ставни, не в окна, а прямо по сердцу стучат...
Мне мосток навесной от Души перекинуть к Тебе бы -
И пускай танец Грусти, танцует с СОБОЙ Листопад!
По мосту я, тому, перешел бы над пропастью Горя
От Утраты своей. Чтобы по Небу снова летать...
Помоги, Боже, мне - исцели моё сердце от боли!
Сердце - новому счастью, Господь, научи открывать.
Помоги мне, Господь! Мне всегда - оставаться собою
Не уверь, что Свобода - тобою придуманный Рай...
Ну а если споткнусь, не давай и тогда мне Покоя.
Только Силу и ВЕРУ! Стихи и Любовь, Ты мне, дай.
Я прошу Тебя, Боже! С тобою всегда я открытый!
Если взглядом не встречусь, я с Любовью на этом мосту -
Право дай умереть, мне счастливым и с сердцем разбитым!
И пускай Листопад улетит БЕЗ МЕНЯ. В Пустоту...
Текст оригинала: http://www.stihi.ru/2012/11/20/9025
****************
Не стомились вітри, сумно квилять осінній молебень,
Барабанять не в ставні, а прямо в мою самоту...
Перекину місток від заплаканих вікон до тебе –
І нехай листопад сам смакує свою гіркоту.
І по цьому містку попрошкую подалі від втрати
І на сонячній стежці посію зернятка надій...
Поможи мені, Боже, черствою від болю не стати
І розбурхати серце для щастя нового зумій.
Поможи мені, Боже, лишатися завжди собою.
Не кажи, що свобода – тобою придуманий рай...
Як спіткнуся на чомусь – не дай же мені супокою.
Тільки силу і віру, і вірші, й любов не займай.
Я прошу Тебе, Боже, з Тобою я завжди відверта,
Якщо погляд не стріне знайомих очей на мосту,
Все одно дай мені оте право – щасливою вмерти!
І нехай листопад сам смакує свою гіркоту...